Ранок суботи

Александр Ноцкий
Торкнувся ранку. Виринув із снів.
Відчув, що вже прокинувся й вирую.
Із літер склав нащадкам світ для слів -
нехай запам;ятають і римують.

Її, єдину, ніжно обійняв.
Прошепотів щось ніжне про кохання.
Попестив кішку. Видихнув і встав,
щоб душу дня звільнити з заекрання..:)