Минув весняний день,
Іще один…
В душі залишив щем,
Немов полин…
Надії не збулись:
Іде війна,
Мордує світ упир,
Горять міста…
У світі стільки зла,
Панує лють…
Напевно і весна
Відчула сум.
У клубах синіх хмар –
Уся твердінь.
Без лазурових барв –
Вся далечінь…
Минув весняний день
Сирен, тривог…
Вже чаша лиха – вщерть,
Ну де ж він – Бог?..
Втрачає віра сенс,
Душа – без крил.
А Бог не подає
Надій на мир…