Чашці ложка говорила:
"Все в мені: краса і сила!
Я потрібніша! Гарніша!
Я блискуча! Я прудкiша!
Ти - для чаю і для соку!
А у мене - роль висока!
Борщ, картоплю, рис смачненький -
все зі мною їсть Оленка!
Ти розбитись швидко можеш!
Я ж - улюблениця божа!
Втілення всіх мрій одвічних!
Майже вічна! Майже вічна!
Аж зайшлась у хвилюванні
ложка в тому хвалькуванні.
А що ж чашка? Та мовчала.
Бо давно і добре знала:
без тарілки і без чашки
ложці буде дуже важко.
Не хвалитись і кричати,
а потрібно працювати!
Кожен - на своєму місці.
Хто - у шафі. Хто - у мисці.
*Спробувала перекласти, але ідея твору змінилася.
Пропоную порівняти, якщо є бажання: http://stihi.ru/2018/12/16/9932