Из экзаменационной
Злой вдруг выбежал студент;
Все товарищи сбежались,
Обступя его в момент:
«Ну, что, как? Что, сдал экзамен?
Есть учительский диплом?»
Он молчит, лишь чёрный памрак
Над его висит челом.
«Нет, камрады, нету правды, —
Говорит, — забудь теперь!
Зоологии профессор —
Злой палач, тиран и зверь!
Три он задал мне вопроса,
Как закон ему велит,
Два я знал, ну, а на третьем
Смел меня он завалить!
— Был ли ты в саду? — спросил он.
— Был, — ответил смело я.
— Видел там пчелу? — спросил он.
— Видел, — молвил смело я.
— Сколько ножек у пчелы той?
— Ножек ей я не считал. —
И за это лишь всего лишь
Завалил, чтоб он пропал!»
13 сент[ября] 1888
З екзамену
З іспитової кімнати
Вибіг лютий кандидат;
Збіглось в сінях товариство
І давай його питать:
«Ну, а що, ти здав екзамен?
Маєш вчительський диплом?»
Він мовчить, лиш чорна хмара
Висить над його чолом.
Далі каже: «Ні, камраття,
Правди нині не зійськать!
Той професор зоології –
То тиран і лютий кат!
Три завдав мені питання,
Як закон йому велить,
Два я знав, не знав одного,
І він смів мене спалить!
– Був ти у саду? – питає.
– Був, – говорю сміло я.
– Бачив ти пчолу? – питає.
– Бачив, – кажу сміло я.
– Кілько ж ніг пчола та має?
– Ніг я їй не рахував. –
І за се одно питання
Спік мене, бодай пропав!»
13 сент[ября] 1888