Сучасна юриспруденція - це юриспруденція на молекулярному рівні. До цього слід бути готовим молодим юристам.
Молекулярний,а точніше - нано-рівень, квантовий рівень, подібний до цифровізації, генної інженерії тощо. Де, без однієї маленької тендітної деталі нічого працювати не буде. І для цього диплому про вищу освіту не достатньо. Через те і нарікання, практиків на теоретиків , і, навпаки. Через те,він, Закон ніби є,але його не має. Через те, ніби є державний механізм та інституції , але вони не працюють. Одна деталь, точніше - її відсутність, не розуміння, і все, "авто" не їде.
При виборі чи то підготовці правника у когорту зайнятих у власних справах людей, не достатньо опиратися на знання досвід. Бажано до того ж, опиратися на вміння, заглиблюватись у деталі, тривало та віддано заглиблюватись та ловити суть того що вплине на свідомість опонента, а не на шаблонні знання.
Свідомість - ось що має заставити спільно розуміти проблему. А це вже знання дещо інші чим "чиста" юриспруденція.
Хоча,саме чиста юриспруденція як на мене, саме та, яка не записана в законі,бо він не передає чистоти, а те сучасне інтерпретування станів людини, відносин, власне - сенергія спільних історій. Ці історії можуть бути старими та новими.
От такі "молекули". .
.... (м)