Свiжо

Даниил Моровов
Вдих. Видих.
Вхід. Вихід.
На думці – свіжий весняний дурман.
Світ. Досвіт.
Слід. Дослід.
По колу – місто, шоссе, ліс і лан.

Зблиск. Погляд.
Звук. Поклик.
Із дому: газ і кермо наугад.
Схід. Захід.
Спід. Запит.
Ні за що не повертатись назад.

Най тебе смак океанів несе,
Ніби велике цунамі.
Віру мою дійме понад усе
Все, що зосталось між нами.
Де за минулим спиняється біг,
А поперед – роздоріжжя,
Свіжо згадай, як тебе я беріг,
І полинай далі свіжо.

Сум. Роздум.
Свій. Розвій.
Встигаєш, поки міняєшся ти.
Віч-на-віч.
Сам на сам.
Помалу ближче на крок до мети.

Най тебе вабить новий краєвид
Просто в найвищії гори,
Вальсовим розміром кличе у світ
Солодощів Терпсіхори.
Хвилі несталого змиють сліди
На берегах подоріжжя.
Свіжо поглянь на свої холоди
І полинай далі свіжо.