***
Пригнічений народ отямився від сну,
Небесные гонцы несут сердцам весну.
Там крикне розум: Геть! Набатом: Нет войне!
Так жданные слова, понятные вполне...
Пусть правда победит, хай Бог рятує мир,
Извечная мечта, протёртая до дыр...
Затмивший радость мрак на плаху клав життя,
Та тільки хижий звір сповзає в небуття...
Цю прірву вибрав сам...Де вимкнута струна,
З гидотою в душі не вискочиш зі дна...
Не треба лізти в дім, твій чОбіт тут не ждуть,
І сіяти чуму, бо відсіч злу дадуть.
Космічний Розум вмить, борги здере сповна,
Любов не дасть пітьмі, щоб грюкала війна...
Відроджена Земля, уставшая от бед,
На новый свой виток возьмёт лишь лад да СВЕТ!