Там, де сосни стоять, як стіна,
І тримають верхівками небо,
Де пригрілась сьогодні біда,
Трощить села й міста лютий демон.
Там, де стрічкою в’ється ріка,
Де шумлять очерети тривожно,
Йде потворою злісна війна,
Перетворює світ на Акрополь.’
Там, де сонце проміння весни
Розсипає повсюди дбайливо,
Де співають безжурно пташки,
Плаче мати над сином тужливо.
Там, де море, де гори і степ,
Де на небі зірки, як сапфіри,
Де лугів розмаїття п’янке,
Ворог знищує цвіт України…