Н.Бидненко
Мужчина й жінка – вічне притяжіння,
Причина й наслідок, змагання двох начал.
Мужчина й жінка – Долі ворожіння,
Вокзал печалі й радості причал.
Це схід і захід у єдинім леті:
Кривавий обрій і блакитна рань.
Бо схід і захід вічні на планеті,
Так само вічне полум’я кохань.
Це я і ти, що раптом розлучились…
Хто поспішив зробить фатальний крок?
Нічому в тих кохань ми не навчились
Й терпінню Долі врешті вийшов строк.
***
Мужчина, женщина - вечное притяжение,
Причина и следствие, соревнование двух начал.
Мужчина и женщина - Судьбы творение,
Вокзал печалей и радостей причал.
Восток и запад в едином лете:
Кровавый горизонт и голубая рань.
Восток и запад вечны на планете,
Как вечно пламя, чтоб в любви сгорать.
Это ты и я, что быстро разлучились...
Кто поспешил сделать фатальный шаг?
Ничему в той любви мы не научились
И терпению судьбы, наверное, вышел срок.