Закон – не самоціль, як і сам правопорядок, бо закон може бути не розпізнаний нами в деталях, а розпізнаний – не виконаний через наші вади в деталях.
Закон не самоціль як і порядок й тому, що їх досягнення у верхній точці означитиме одну із властивостей регресу – застій. Застій і соціальні групи – маркер відсутності дієвості та функціональності як закону так і правополрядку.
Якщо наші вади в деталях не відповідають закону, то значить наш закон не справедливий по відношенню до нас.
Несправедливий закон це той, який не враховує ступінь нашої здатності та готовності до його виконання, відповідності.
Правопорядок не може повністю опиратися на закон, бо такий може бути не абсолютним. Не абсолютні закони – не закони, а так, перехідний етап до законності правопорядку. Абсолютні закони у змінній природі речей полягають тільки у абсолютній змінності. Це питання прогнозів того як буде чи то має виглядати порядок та як має виглядати закон у майбутньому.
Принаймні, завтра. Тому закон лише є лекалом а не абсолютом, так само і правопорядок – лекалом відносної функціональності права.
Правопорядок не може бути самоціллю, бо законності досягнути завдяки такому/порядку/ не можливо, через невідповідність закону та «здатності готовності до виконання». Відтак, «соціальний елемент» порядку у відсутності його.
Соціальний правопорядок – радше дисбаланс та хаос у доброму поєднанні вирішенні конфлікту між соціальними групами, чим повна відсутність закону та порядку. Правила все таки діють. Проте, правила – це не закон і не правопорядок. Правила – початкова стадія зародження законності та правопорядку. Правила – так не є нормами, хоча засновані на них.
«Нормальність», «норма» такі самі регресивні по елементах як і сам застій. Адже їх елементи мінливі. Соціальна сфера – наймінливіша. Вона заснована на потребах, а ті на інтересах, що об’єднанні у обов’язках. Останні, радже потрібні до усвідомлення опісля втрати контролю над правом, законом, порядком.
Джерелом стійкості закону і порядку залишається соціальна сфера. Соціальна сфера питає чи не лишень одне: де гроші? )
(с)