Ти відволіклася на дрібниці.
Не говоримо про головне.
Стишена наївність білолиця
кличе до наївності мене.
Ти ніколи звабити не вміла
за ім'ям – святая простота.
Що привабить так, як шкіра біла,
до якої тягнуться вуста?
І дрібниці сенс великий мають,
часом в них – пекельна глибина...
Не відволікаю, не займаю:
пристрасть – це таємна дивина...