Люблю все те що мені дав Господь,
Сонце і Місяць, і повітря свіже,
Та я відчув: " Ніколи не підводь",
Та пам'ятай, що правда очі ріже.
Він вчить людей, нікого не убий,
Та ближнього люби, це головна умова,
Спокійно щоб було в душі моїй,
Не забувайте, що спочатку було слово.
Природу розумійте як себе,
Та не порушуйте її законів,
Вона усе принаймні збереже,
В межах умов і головних канонів.
І дощ, і сніг, теж подарунки нам,
Вода свята, земля, ліса, та гори,
Даровані на майбуття вікам,
Які навкруг розкинулись простори…
Люблю все те що дав Господь для нас,
Та ми разом це зберегти повинні,
Примножити при цьому водночас,
На нас відповідальність і донині…
Автор Геннадій Сівак.
11 квітня 2024 року.