Тихо, спокійно і тепло,
Квітом чарує весна.
Що ж так тужливо і щемко?
Серце в тривогах щодня…
Дійсність така суперечна,
Не ідеальна, на жаль,
Часом вона незбагненна,
Мчиться, не маючи гальм.
Тепло, затишно, та рвійно
Смуток штовхає в тупик…
Ворог лютує зловтішно,
Крові жадає упир.
Лихо постало, мов айсберг,
Знову нечистий бомбить…
Де ж мій заступник, мій Ангел?..
Чом не втішає?.. Мовчить...