Мій тихий вечір… Спокій, запах чаю…
Лавандовий втішає аромат…
Дивлюсь блаженно на лілову барву
І відчуваю атмосферу свят.
Цвіт фіолету вабить, спокушає,
Занурює у глибину душі,
Полонить, ні на мить не відпускає,
Запрошує у знадний світ утіх.
Напій бадьорить, повертає силу,
Знімає ношу мук і хвилювань.
Здається, я вдихаю ніжність бризу,
Вбираю пристрасть чарівливих барв.
Від пахощів, смаку – в душі духмяно,
Наповнює блаженством кожний вдих…
Огорнута лавандовим серпанком,
Пірнаю я в затишний оксамит…