Думки розганяють мої сни,
Прошу вибачення у тебе.
Прокидаюся зі словами в голові:
Прости, за дурість,
Прости, за безголость,
пірнала у страшний вир
де була тисяча чортів,
що мене вчили поганому.
Таке не підлягає прощенню,
таке не прощається,
таке не забувається,
але все ж...
прости, мене за все,
і я у відповідь тебе прощу,
за моральний біль,
за п'ять важких років.
Ми винні все ж обидва,
але все одно Пробач.