Необережність маю закохатись
В квітучий квітень, у травневий дощ.
Так скучила...
Не можу дочекатись,
Щоб все омріяне нарешті вже збулось.
Чи буде так?
Питання риторичне.
Та подумки малюю акварель -
Щось рідне, а не дивне, екзотичне...
П'ю кафу, в ній солона карамель,
І намагаюсь сонечко спіймати
У філіжанку - вип'є хай ковток.
І спробую на гущі погадати,
Чи у майбутнє я куплю квиток?
Чи закохатись все ще не запізно?
Чи не зачерствіла іще моя душа?
Війна її вдягнула у залізо,
Та, сподіваюсь, що душа жива.
Квітучий квітень і дощі травневі
Лікуют від зимової хандри.
Весна - чаклунка -
Легко, як на сцені,
Приборкала, спинила злі вітри...