Ковта земля

Владимир Шеврон
Викладену цеглою стежку ковтає земля
щороку по сантиметру, по два
де ходила в літніх тапочках моя мрія
по місцях де моїми наспівами співав Леррі Він

Із тих хто про нас пам'ятає,
згадує листями лиш бузок та жасмин
Роса вранці була надмокрою,
а в вечір прохолоднішало і сонце сідало, розводило нас по домам.

2024-04-18