***

Як в травні розквітнуть ружі
дощщі наженять вітри,
під ноги стечуть калюжі,
щоб разом по них бігти.

Травневих покосів суміш
зів'яжется в ожеред.
Як ти про мене забудеш
наллю собі ранішній мед,

хлющем розчиню свою нугу
від солі спокусливих зрад.
Коли я тебе забуду
даси мені випити яд.

когда я тебя забуду
ты дашь мне пригубить яд.

я знаю, розквітнуть ружі,
дощщі наженять вітри,
зіллються в рясні калюжі,
щоб разом по них бігти

під ноги

як травень вітри

розквітнуть завчасно ружі

тоді зозквітають ружі
як травень вітри
під ноги течуть калюжі
щоб разом по ним бігти

і ні з ким по ним бігті

і ллються калюжі
і ні з ким по ним бігти

где Лыбедь впадает в Трубеж

короче

когда ты меня забудешь
я дам тебе выпить мёд.

когда я тебя забуду
ты дашь мне пригубить яд.

я знаю, что куклу вуду

ты слышишь, весной над Бугом домой журавли летят?

на север над южным бугом домой журавли летят,
когда я про них забуду, ты дашь мне пригубить яд

...далеко на північ, немов по шнуру,
над Бугом Південним птахи летять,
коли я, напевно, про них забуду
ти даш мені випить покари яд.
Нестяма - така ніщивна отрута,
що гаснуть, як свічки, щасливі дні.
Із кожним зів"янням чарівним рути
спокута розквітне на чужині...

на чужині
Сумління -

ти знаєш, коли я про них забуду

ти бачиш, немов по шнуру
на північь птахи летять?
коли я про них забуду,
ти даш мені випить нестями яд

на північ, немов по шнуру,
над Бугом птахи летять,
коли я про них забуду
ти даш пригубити яд,
зомління - гірка отрута

мені випить яд,

отрута спокута

моя найчистіша нене,
зомління гіркий напий,

нестяма - гірка трутина,

когда ты меня забудешь

Другие статьи в литературном дневнике:

• 09.05.2019. ***
• 05.05.2019. ***