***Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твої устонька — тиха молитва, Чом твої очі сяють тим чаром, Ох, тії очі темніші ночі, І чом твій усміх — для мене скрута, Ой ти, дівчино, ясная зоре! Тебе видаючи, любити мушу, Іван Франко © Copyright: Елена Войнаровская, 2011.
Другие статьи в литературном дневнике:
|