Рецензия на «Буде знову весна» (Людмила Киреева-Силенко)

"Буде знову весна!" (с)

спочатку шукав "я відчуваю" - не знайшов: то пішов, заглядаючи в тексти!
а цьому відповім чимось у відомій Вам манері, наразі повернуся й продовжу:

зашарілась темрява, й сіріє;
з променів досвітних ще не гріє:
холодИ стоять, не колихнуться,
доки світ зо світлом не зіткнуться!..

...а весна навшпиньках, мов злодюжка, –
або на пуантах балеринка:
це з її слідів по товщі ночі
голубіють й проліскові очі!..

сонце зводиться, сніги крохмалить;
вітер себе ковзанкою бавить:
то летить, то зльоту посковзнеться,
і росою сніговою вп’ється!..

...а весна навшпиньках, мов злодюжка, –
або, – я ж кажУ вам, – балеринка:
невагомі кроки на світанні –
по купинах синьооких ранніх!..

проявилось небо, повне синьки, –
свіжої, розведеної ниньки:
на світанок, що зійшовсь з весною, –
на подвійне свято, й нам з тобою!..

...бо весна навшпиньках не злодюжка!
на пуантах – юна – балеринка!
й перейшла з дитячого в дівоче!
й небом повні – а й душею! – очі...
(На нічний прихід весни)

Зозуля Юрий Павлович   25.11.2017 21:34   •   Заявить о нарушении