Ладомир Михайлов - полученные рецензии
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Сто двадцать, как давно такой период был
Сейчас семьсот, я даже вкус его забыл.
Я сейчас бы граммов сто конечно пропустил
И сальцом бы непременно закусил.
Анатолий Буров 29.03.2024 10:14 Заявить о нарушении
Очень вкусно написано - читать одно удовольствие!)) с теплом и уважением.
Лена Жарких 28.03.2024 19:46 Заявить о нарушении
Здравствуй, Ладушка!
Как у вас с Верунькою дела? Я теперь живу у детей и внуков в Татарии, перенесла две полостные операции под наркозом, заново училась ходить. Сейчас уже помогаю по дому, на кухне, хожу с палочкой.
Писать и до сих пор не могу! Не приходит ничего в голову, как отрезало! Стараюсь хоть что-то написать, перевести, но какое-то всё мученое!
Миниатюра про маму твоя мне понравилась! Слог лёгкий, понятный!
🙏💕Спасибо
Инна Гаврилова 15.03.2024 08:55 Заявить о нарушении
Ладомир Михайлов 15.03.2024 14:49 Заявить о нарушении
Обнимаю, нежно, я
Инна Гаврилова 15.03.2024 17:03 Заявить о нарушении
Живу я сейчас за 1000 км от прежнего ПМЖ, на севере Псковской обл., у Игоря Сычёва
...:) Личка ответная у меня не работает, всего не напишешь здесь. Привет Верочке:)
Светлана Груздева 17.03.2024 11:40 Заявить о нарушении
Я чувствовала, что
ты сорвалась к нему ,! Дай вам Бог всего самого хорошего! Обнимаю обоих!
Нежно, я
Простите меня и я, вас всех прощаю!
Инна Гаврилова 17.03.2024 18:42 Заявить о нарушении
Светлана Груздева 17.03.2024 23:11 Заявить о нарушении
... вот такой утрированный патриотизм, Лад, да... Рассказал ты художественно, как всегда!..(я, хоть и перевести б могла, откликаюсь, понятно, на русском.) Мелкие заусеницы-правочки уже считаю неуместными... да и сама под вечер букв совсем не вижу( об этом не здесь(пробуйте вечером в воскресенье вызвонить в 21- 00 в скайпе) Верочке сердечный привет.(..."а всё-таки жаль, что нельзя Александру Сергеичу.."
С прежним теплом,
я
Светлана Груздева 21.07.2023 23:10 Заявить о нарушении
Щоб назавжди виплутатись із злиденного життя,(ЗПТ!) батько вирішив поїхати на Донбас. Працюючи на шахті, він подумки планував майбутнє нашої сім’ї. Повернувшись додому, купив землю, коня, корову. Як він мріяв про синів!..(так?) але, нажаль, дружина подарувала трьох дочок. Дуже важко йому було без чоловічих рук, але ж що поробиш. Ще важче стало тоді, коли померла мама. Відтоді вся жіноча робота перевантажувала мої плечі. Як кажуть,(ЗПТ!) біда не приходить сама. Минув деякий час - (ТИРЕ) і наче скаженим вітром до нас занесло революцію. Її жорстокі пазурі забрали зI двору коня, корову. А одного разу прийшли червоні активісти. Вирішили,(ЗПТ!) що у нас забагато землі.
- Діду,- звернувся до батька один молодик, штовхаючи язиком з одного кута рота у другий самокрутку, - будемо ділити землю.
- Шмаркачу,- відповів комсомольцю батько,- я заплатив за неї потом і кров’ю. Йшли б ви геть звідси!
Землю все ж таки поділили, залишивши нам невеликий шматок.
- Варька,- з гіркотою в голосі звернувся до мене батько,- ти у мене найміцніша. Будемо орати разом.
Тато впрягав мене замість коня, а сам йшов за плугом. Я розуміла, що знесилений він довго не протягне. Виснаженою була і я, але ж іншого виходу не бачили. Щоб назавжди розпрощатися з таким життям, батько зробив собі труну.
- Татусь, -- звернулась я до батька,- зроби й мені домовину. Я не хочу більше жити.
- Ти що, з глузду з’їхала?- підвищив він голос,- ти таке, Варька, з голови викинь!
Його голос пом’якшав, він обійняв мене і сказав:
- Я вірю, доню, все буде добре. Знайдеш собі супутника і разом будете щасливі. Я не могла уявити, що буде далі. Ми – сестри - подорослішали, зміцніли, та не від кращого життя. Молодість витримувала все. Але ж батько ледве тримався. Йшов 1932 рік. Цей рік назавжди забрав нашого татуся. Таке страхіття торкнулося не тільки нашої родини. Жахливо згадувати про все, що відбувалось навколо.
Наближався 33-й…
Там безсила під тином дитина,(ИНТЕРВАЛ?)
Нерухома, бліда і голодна.
Бідолашна добу вже холодна.
Не зігріється тіло лахміттям –
33 року обранці…
В Україні гуляло страхіття,
На нічне було схоже і вранці.(ИНТЕРВАЛ?)
Ще довго тяжко жилось нам… Та тільки з роками пророкування батька почали здійснюватися...(МНГТЧ?..)
Написано хорошо как всегда, Лад, жизненно.. Желаю Улачи! Привет Веруне, Светлана
Светлана Груздева 10.06.2023 09:24 Заявить о нарушении
Приветствую тебя, Ладушка!:)
Возьмём к примеру,(2 ЗПТ)Василия:(двоеточие)он недавно отметил шестидесятилетний юбилей. ("!!!...- не ахти какой юбилей ещё..:) - это у женщин, скорее, так!..:)
***
Подойдя к дому, она долго стояла у порога как бедная родственница.(без зпт: в качестве бедной родственницы..:)
- Неужели Мудрость обошла стороной моего супруга? - спрашивала у себя озабоченная жена героя.
Бедная женщина, она не знала, что на пороге во всеоружии стояла заградительным кордоном всемогущая человеческая Глупость.("!!-она мерещится нам везде и во всём!)
........
СпасиБо, Лад: верно заострил внимание! Просьба: напши в личку о вас: хоть ответить не смогу(личка односторонняя у меня), но прочесть смогу и отреагирую..)
а как насчёт скайпа(?)..
Обнимаю обоих)
я
Светлана Груздева 10.06.2023 09:15 Заявить о нарушении
Да уж!!! Очень актуально 🤣👏👏👏 Многие взрослеют только по паспорту)))
С уважением!)
Светлана Сырова-Горовкина 03.09.2021 15:32 Заявить о нарушении
А если не в рамках, но красивая, прекрасная и богатая, то что это не поэзия?
Игорь Герасименко Кременчугский 02.06.2021 18:49 Заявить о нарушении
Ладомир Михайлов 08.06.2021 14:54 Заявить о нарушении
Вдохновилась на перевод.
Захмелію синню неба.
Ти в мені, в моїх віршах.
Твоє тіло пахне хлібом.
Меду присмак на вустах.
Вера Бондаренко-Михайлова 06.02.2021 17:47 Заявить о нарушении
Ладомир Михайлов 06.02.2021 17:53 Заявить о нарушении