В тёмную ночь я к морю души
прислушаюсь.
Море молчит, укрытое мОроком,
пропасти спят в тишИ
Всматриваюсь.
Сердце зловещей дымкой обвито
Призраки вижу
Их бледные тени в тИши морской плывут
немо скользят бурунАми
Призраки или тучи?
Страшно в молчании. Гонят духов
над нами.
Море молчит, мглою облитое,
пропасти спят в тишИ.
Тёмною ночью,
тенЯми покрытую
я вглядываясь
прислушиваюсь
к морю моей души.
* * *
Михайль СЕМЕНКО
МОРЕ МОЄЇ ДУШІ
В темную ніч я до моря душі
прислухаюсь.
Море мовчить, мороком вкрите,
урвища сплять у тиші.
Я вдивляюсь.
Серце серпанком зловісним обвите,
Бачу примари.
В тиші морській бліді їх хвилі пливуть,
котяться німо бурунами.
Привид чи хмари?
Старшно в мовчанні. Духів женуть
над нами.
Море мовчить, млою облите,
урвища сплять у тиші.
В темную ніч, всю примарами вкриту,
я вдивляюсь.
Вслухаюсь
у море моєї душі.
3. IX. 1913. Київ
Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985..