День пам'яті моєї матусі , Катерини Михайлівни
9 серпня 1922 р. - 11 грудня 2004 р.
Уже дається вік взнаки
І совість до стіни приперла -
Прости, матусю, що таки
Не на моїх руках померла...
О, скільки літ прогайнувала,
Поки жила ти на землі !
Прости, що рідко цілувала
Я ручки зболені твої...
Від нас без сповіді пішла -
Сумує у вінках могила...
Прости, що часу не знайшла -
З тобою мало говорила...
Усі печалі і жалі -
Так ними в гіркоті журюся -
Гріхи великі і малі
Ти відпусти мені, матусю!
Акафіст почитаю я,
Коли нова приплине днина...
Хоч бабця вже, але твоя
Ще у душі мала дитина...
Земні попалено мости -
Тобі не стану у потребі...
Прости, матусенько, прости...-
Тепер...зустрінемось на Небі...
Перевод Светланы Груздевой
http://www.stihi.ru/2010/09/13/8576
Уже и возраст сблизил нас,
Но совесть будит и без даты...
Прости, мамуля: в страшный час
Не на моих руках - ушла ты...
И стыд терзает и сбоит:
Как много лет я расточала!
Как редко руки целовала
- так наболевшие - твои...
Без исповеди ты ушла -
Печалится, в венках, могила...
И времени я не нашла:
С тобою редко говорила...
И неизбывная тоска: -
Я часто, горько ею маюсь.
Грехи - уж и не знаю, как -
Мне отпусти, родная мама...
Акафист почитаю я,
Как новый день махнёт мне веткой.
Хоть бабкой стала, а - твоя
Всё та же маленькая детка...
Земные сожжены мосты -
Горька мысль о насущном хлебе...
Прости, мамулечка, прости...
Теперь увидимся... на Небе.