О життя! Ти у мене напрочуд строкате!
Поки дощ вибиває по ринві "стакато",
Я твої сторінки обережно гортаю,
І щасливі моменти на думку вертаю
Інститутські, шкільні, із дитинства і юні,
Навіть трошки смішні, навіть зовсім манюні,
І такі визначні, як поява онуків,
І такі, які ждуть дощової спонуки...
Всіх небесна волога ретельно обмила,
Всім я радо нап'яла казкові вітрила
І у пам'ять ті миті здмухнула з долоньки...
Лиш одну залишила - народження доньки...
А для чого, спитайте мене, громадяни? -
Посмокчу мить оцю - найсолодший льодяник
Перевод Светланы Груздевой
http://www.stihi.ru/2010/10/25/2664
------------------------------------------
Верна переводам из Марго Метелецкой!
Жизнь моя! Пёстрой часто была, полосатой!
И пока дождь по жёлобу выбьет "стаккато",
Я страницы прогляну твои осторожно -
Вновь моменты счастливые станут возможны:
Институтские, детство и школа, и юность,
В чём-то даже смешные, вы снова вернулись!
Очень важные - внуков любимых рожденье,
И такие, что ждут от дождя побужденья...
Всех небесные воды любовно омыли...
Всем надела, как в сказке, волшебные крылья,
И на память те миги я сдула с ладошки...
Лишь один - появление доченьки-крошки -
Я оставлю... Спросите меня, наконец,
Для чего? - Обсосу сладкий миг-леденец!