http://www.stihi.ru/2011/04/03/8391
перевод с укр. из Марго Метелецкой
Печальна нищая любовь...
Мы в жмурки вечные играем:
Чуть теплится...а после вновь
Заполыхает сердце раем…
Зазеленел мой позднецвет,
Мечтой будя воображенье…
Прими распахнутый привет,
Не засчитай мне пораженье!
Стемнело раненько в окне –
То лишь полоска в поднебесье.
Мы оживаем по весне,
А осень в сердце – занавесим…
Оригинал:
Журлива, жебрана любов
У піжмурки зі мною грає :
То жевріє, а то узнов
Полум'яніє в серці раєм...
Мій зелененький пізньоцвіт,
Підштовхувач у мрійну казку,
Прийми розчахнутий привіт,
Не порахуй мою поразку -
Затьмарилося у вікні,
Та то, либонь, лиш темна смуга...
Ми оживемо по весні -
Минеться осінь недолуга !