Бить баклуши... Из Марго Метелецкой

Светлана Груздева
                Перевод с украинского
                http://www.stihi.ru/2009/07/14/3349


Баклуши бить – какая нега! –
Спросонья осенью в тепле…
Пусть хлопья выпавшего снега
На ясенях и на земле…

Все звуки за окном – стихают,
А телевизор здесь не чтут.
Листки блокнота со стихами
На коврике хозяйку ждут…

Тяжёлых век не разжимаю,
Хоть ворон каркнул на юру.
В кровати дурака валяю,
Не прикоснусь пока к перу.

За все бессоннейшие ночи
И жизни жёсткие кнуты –
Пусть отдохнут подольше очи
И дух достигнет высоты.

Во мне родится стих незримо,
Пока меня голубит сон,
Пока под поиск свежей рифмы
Мне слышен снега перезвон…


Оригинал:

 Як солодко байдикувати
 У раннім ліжку восени !
 Вже падає сніжок лапатий
 На посмутнілі ясени...

 А ти у затишній кімнаті,
 Де телевізор спить в кутку,
 І віршів аркуші зім'яті
 Хазяйку ждуть на килимку...

 Важких повік не розтуляю,
 Хоча давно прокаркав крук,
 У ліжку дурника валяю
 І не беру пера до рук

 Хай за усі неспані ночі,
 За всі життєві батоги
 Гарненько відпочинуть очі,
 І набереться дух снаги,

 І виснується вірш незримо,
 Поки мене голублять сни,
 Поки під пошукові рими
 Йде сніг лапатий восени...