http://www.stihi.ru/2010/11/01/7815
Не до губительнейших мук,
Не до ходьбы по краю бездны,
А мудро и довольно трезво
Любить хотелось бы, мой друг…
Желанья тайные мои -
Палящий зной песков Сахары…
И нет невыносимей кары
И ядовитее змеи…
Поверь, я исцеленья жажду
И всё хватаюсь за авось:
Вдруг, милый, выдумать пришлось
Мою любовь к тебе однажды?!
2011
Оригинал
Не до загуби, любий, ні,
Не до ходьби по краю леза,
А досить мудро і тверезо
Кохать хотілося б мені...
Холодні хованки мої
Спекотніші пісків Сахари...
Нема дошкульнішої кари
Й отрути в грізної змії...
Повір, одужати волію
Та все хапаюсь навмання
За утопічне визнання
Втовкмаченої безнадії...
Иллюстрация из Интернета.