Я мов проснувся,
чи може родився,
Що за планета,
куди занесло?
Очі побачили,
мозок розкрився
Розум мовчить,
він статистом давно.
Як же так сталось,
чиї винні рухи,
Вітер чому обрав
нові герци? ,
Кожний назустріч -
мав такі ж руки,
Поруч хто йшов -
такі ж самі серця.
Речі окремі -
посмішка й зуби,
Дружба та гроші -
закон гейзенберга
Буквами можна так,
як і звуком,
Любов - не художні
зав`язи нервів
Що ж причинилось,
що за потвора,
Хто все поцупив,
де же той гад?
Друзів не відрізнити
від ворів,
Колишний близький -
твоїй болі рад
Чому гади зверху,
смердінь під ногами?
Чому почуття
замінили баблом,
Чому кожен з нас,
ніби той самий,
Почав перетворюватись на лайно.