"Я не пойму что тут твориться?
Иисус на ослика садиться,
Въезжает чрез почётный вход,
Почти как царь себя ведёт!
Смотри! Как чернь вся веселиться,
Совсем уж власти не боиться,
От рук отбился наш народ,
Возможно бунт в стране идёт!
Одежды верхние снимают,
Пред самозванцем постилают,
А веток сколько наломали!
Почти все пальмы ободрали.
Что-б ими путь весь уложить,
И так почёт Ему явить.
Неуж-то Он достоин славы,
Желает властвовать над нами?
Ответь же друг мой Исаак,
Не впасть бы нам с тобой в просак.
Скажи скорее своё мненье,
Насчёт Иисуса воцаренья!
Я?!... друг... Сихем не рад сему,
Как не попасть бы нам в беду,
Ведь Ирод царь!А кто же Он,
Кого вся чернь зовёт "царём"?
Я.. во дворец сейчас пойду.
И всё подробно доложу.....
О том как все кричат "Осанна",
Давида семени,так ръяно,
С таким завидным торжеством,
Сам Ирод не был так почтён!
Коня бы белого Иисусу,
И каждый бы поверил слуху,
Что Иисус рождён Царём!
Все бы явились на поклон,
К Тому Кто на осле верхом!
Вобще-то..знаешь друг Исаак,
В дворец не буду я бежать ,
Пойдём мой друг к ученикам,
Возможно скажут что то нам.....
Вот ПётР стоит, хваля Христа,
Как полномочного царя.
Давай-ка у него мы спросим,
Его подробно мы допросим;-
"Скажи нам ПётР, в честь чего,
Народ справляет торжество,
Признав Иисуса за царя?
Что будет с Иродом тогда,
Коль воцарите вы Христа?
Война случиться в Иудее,
И кровь польётся за идеи."
Но ПётР с любовью отвечал,
-"Иисус земной трон не желал,
Ведь Иисус не жалкий царь,
Как Цезарь Ирод,Архелай,
Земной беспутный государь.
Он Царь руководящий с неба,
Он Царь бескрайнейшей вселеной,
Он мира Царь вселенский Царь,
Единовластный государь!!!
Над теми кто пред Ним смириться,
И будут Им руководиться,
Он будет вечный добрый Царь,
В сердца их вложит свой алтарь,
Что-бы могли всегда молиться,
И Духом Божиим водиться.
Так что войны не опасайтесь,
А лучше от грехов спасайтесь!"
"Спасибо ПётР объясненье,
Твоё достойно уваженья!'
Друзья пожав руку Петру.
Всмотрелись пристальней в толпу.
Неуж-то Тот кого мы ждали,
Есть сей Иисус,уже Он с нами,
Пойдем!Скорей! Восторг в душе!
И слёзы видны на лице.
"Иисус Христос народов Царь,
Построй в душе моей алтарь!"
Сказал Исаак,затем Сихем,
Склонивши головы пред Тем,
Кто кротко ехал на осле,
Владея всем что на земле.
Друзья! Склонимся пред Христом,
Пред Божьим Сыном и Творцом,
Хвала Ему ! Большой поклон !
За то что нашим стал ЦАРёМ!
• _______Сценка "Вход Господень в Иерусалим"_______
українською мовою
Автор: Валера Ярмолич
Переклад: Оксана Федишин
http://www.stihi.ru/2012/04/01/6437
Сихем:
І що тут твОриться, хто знає?
Ісус на ослика сідає,
Через почесний вхід іде,
Майже як цар себе веде!
Дивись! Як бідність веселиться,
Зовсім вже влади не боїться.
Від рук відбився наш народ,
Можливо, йде в країні бунт!
Он, верхній одяг свій знімають,
Путь самозванцю вистеляють.
А гілок скільки наламали!
Пальми усі пообдерали,
Щоб ними шлях Царю встелити
І шану так Йому явити.
Невже Він – Цар і гідний слави,
І запанує тут над нами?
Сміливий надто цей бідняк.
Скажи, мій друже Ісаак,
Щоб нам в халепу не попасти,
Ти чув що-небудь про ці вісті?
Ісаак:
Я?! ... Сихиме, не радий цьому.
Вважаю, краще йти додому,
Щоб нам не влипнути в біду…
Ні. Краще я в палац піду
І все докладно доповім ...
То ж Ірод - цар! А хто є Він?
Кому народ віддав пошану?
Послухай, що кричать: "Осанна"!?
Зерно Давида проросло…
З таким завидним торжеством
Не був шанований сам Ірод!
Якщо б ще й кінь під ним був білий,
То кожен слуху би повірив,
Що Він народжений Царем!
Правий я? Ну, скажи, Сихем?
Хто цю юрбу зібрав таку?..
Хвалять Царя на віслюку.
Сихем:
Скажу таке тобі я, друже:
В палац іти - може й не гоже.
Здогадки тільки душу мучать.
Ходімо запитаймо в учнів,
Можливо, ми чогось не знаєм,
Чому Ісуса величають…
А он - Петро. Хвалить Христа,
Як повноважного Царя.
Давай-но в нього запитаємо
І все детально допитаємо.
Ісаак:
Скажи нам, Петре, в чому суть,
Що всі народи сюди йдуть?
І торжество цей люд справляє,
Царем Ісуса називає.
Що буде з Іродом в той день,
Коли Христос стане Царем?
Війна почнеться у Юдеї,
І кров поллється за ідеї.
Ведучий:
Петро їх тепло обіймає
Й з любов’ю так відповідає:
Петро:
Господь земний трон не бажає.
Не жалюгідний Ісус цар,
Як цезар Ірод, Архелай.
Ісус є керівник із неба.
Всім каятись в невір'ї треба.
Він – Цар у всесвіті безкраїм.
Той, хто Його, Царя, признає,
Як Господа свого життя,-
Той не зазнає небуття.
Він буде вічний добрий цар.
В серця вкладе їх свій вівтар,
Щоби могли завжди молитись
І Духом Божим керуватись.
Так що війни, сини, не бійтесь,
А краще від гріхів рятуйтесь!
Сихем:
Спасибі, Петре. Ці повчання
Гідні поваги і признання!
Ведучий:
З Петром два друзі попрощались
І в натовп лагідно вдивлялись .
Новину радісну почувши,
У своїм серці промовляли:
Невже Він -Той, кого чекали,
Є цей Ісус,.. уже Він є з нами?
Ходімо! Швидше!
Ведучий:
В захваті серце!
І сльози блиском на обличчі.
Ісаак:
Ісус Христос - народів Цар,
Збудуй в душі моїй вівтар!
Ведучий:
Сказав Ісаак, потім Сихем,
Схилившись низько перед Тим,
Хто мирно їхав на ослі,
Маючи владу на землі.
Сихем:
Друзі! Поклонимось Христу,
Божому Сину і Творцю,
Хвала Йому! Низький уклін!
Він – Цар, Спаситель наш.
Ісаак:
Амінь.
Всі:
Хвала Царю! Низький уклін!