http://www.stihi.ru/2010/10/24/9196
Мой мнимый мир в ночи не тает,
Лишь только день в тиши померк, -
Он кружится и расцветает,
Загадочный, как фейерверк.
Откуда-то приходят рифмы,
Стих навевая в полусне,
И нежный, и неповторимый,
Опять пригрезился ты мне.
Покрытые волшебной мглою,
Размыты очертанья все.
Себе кажусь я молодою -
Купаюсь в выпавшей росе!
Как звёзды, веточки омелы,
И мы вдвоем встаём под них.
Я от волненья онемела,
И ты, как будто, мой жених…
Оригинал
Уявний світ мій ніч вітає,
І тільки день принишклий смерк -
Кружляє він і розквітає,
Мов загадковий феєрверк...
Навіюються звідкісь рими...
І у рожевім напівсні
І ніжний, і неповторимий
Ти знов ввижаєшся мені...
Все вкрите чарівною млою,
Казкові обриси усі...
Собі здаюся молодою,
Купаюсь у рясній росі...
Зірки, мов гілочки омели,
І ми удвох стаєм під них...
Тремчу...Ти дивишся на мене,
Немов закоханий жених...
Иллюстрация из Интернета