Не разбавляй мой хаос восхищенья
Болезненной иронией тоски -
Пусть будем мы божественно близки
В нахлынувшем таинственном смущенье,
Пусть зыблется волнением тумана,
Грядущим исполненьям вопреки,
Смятенья чувств в пожатии руки
И роковая праведность обмана,
И яркая несбыточность мечтаний,
В которой мы так дёшево бодры,
В тени надзора старческой хандры
И скучного скопления литаний
На тему: "Боже, почему не вместе?" -
Уже без веры ...во благие вести...
Переклад на українську - Вікторії Тимашової
http://www.stihi.ru/2013/01/31/10596
Не розчиняй мій хаос поклоніння
Передвечір'ям чорної печалі –
Хай ми божественно близькі і далі
У зачудованому витоку сумління,
Хай в колисковім мерехтінні світла
Підуть в тумани всі і «за», і «проти»,
У доторку живе сум’яття доти,
Аж доки правду з форми не відлито
У феєричну нездоланність мрії,
В якій спалахують і жевріють надії
У тіні геть змарнілої сторожі
Та безкінечних сподівань: «А може…»…
І повсякчасно постає питання:
Чому ми разом в Божому вигнанні?