Перевод с украинского:
Тело пьянеет… Вино молодое ты, кровь…
Все треволненья, все боли и плач позабыты,
Сны одиночества сладкой истомой омыты –
Радуй прозреньем, моя неземная Любовь!
Так непривычна цветистость осенних одежд,
Так непривычна сама я – терпка, кармазинна –
Только что, только ж была как застывшая льдина!..
С коих-то пор полыхаю в горячке надежд?
Лета вкрапленья в привольной осенней стране,
И благодать разлилась полнозвучно, органно…
В прошлом разлад… Мимолётна, чиста, долгожданна,
Осуществилась высокость мгновенья во мне…
В осень ныряет душа, скинув чёрное платье –
Радуй, Любовь моя, – сбывшейся грёзы объятье!
*******************
Оригинал здесь: http://www.stihi.ru/2011/09/13/699
Тіло п'яніє...То вир молодого вина...
Всі хвилювання, всі болі й квиління позаду -
Смаку солодкого суму самотнього саду,
Радуй прозрінням, Любове моя неземна, -
Зовсім незвична картатість осінніх одеж,
Зовсім незвична сама я - терпка, кармазинна -
Тільки була ще льодово-застуджена, зимна,
А відтепер гарячкую коханням без меж !
Літа картинність у осінь розлогу вплелась,
І ліпота лінькувато розлилась органна...
Незмир в минувшині...Клична, стрімка, бездоганна
Миті високість, нарешті, в мені відбулась...
В осінь пірнає душа від жалоби розкута -
Радуй, Любове моя, і намріяна, й збута!