Перевод с украинского:
И вновь фортуны письмена
Пророчат нам темно, но смело…
Ты знай, что им до нас нет дела! –
Свидетельствуют лишь: вина
На мне, раз в пене дней течёт
Река горчайших одиночеств
Среди непонятых пророчеств,
Где абрисом – твоё плечо…
В тенях промокших фонарей,
И в замыслах дерев без силы…
Финальной вьюгой загасила
Судьба и свечи алтарей…
И месяца острённый серп
Пронзает час, где мы забыты…
Слезой отчаянья омыты,
Пьют взоры осени десерт –
Поблёкшую, как давний сон,
В листве мертвеющей дубраву,
Любви загубленной отраву...
...Под медь кимвалов… в унисон…
**************
Оригинал здесь: http://www.stihi.ru/2010/12/02/1870
І знов фортуни письмена
До нас пророчо промовляють –
Ти знай, вони жалю не мають
І свідчать, що моя вина
В тім, як у піняві тече
Гірка самотність нестерпуча,
Де наша зустріч - неминуча...
Де абрисом – твоє плече...
У тінях мокрих ліхтарів,
В голісіньких дерев задумах...
Абишт хурделицею дунув,
Свічки згасивши вівтарів...
І місяця гострений серп
Пронизує тужливі миті...
Сльозами відчаю умиті,
П'ють очі осені десерт –
Поблякле, як торішній сон,
Змертвіле листя у діброві...
Загладу нашої любові
І мідь кимвалів...в унісон...
____________________
Заглада – загибель
Абишт – відставка