http://www.stihi.ru/2014/04/12/3142
Томится затаённо доля
В вертепе чувств, где долог сон.
Злой демон – видно, прочил он
Играть мне одиночек роли.
В тисках смиренности покорной
Сжилась с тоской тяжёлых дум.
Лохмотья грёз терзают ум
Всеобещанием повторов...
Душой в немое покаянье
Я тем отчаянней ныряю,
Чем безутешней понимаю
Причины райского изгнанья…
Жжёт совесть, радости померкли -
Да милость Божья… есть и в пекле…
Оригинал
Зачаєна чаїна доля
В вертепі сонних почуттів -
Напевно, демон злий хотів,
Щоб грать мені самотні ролі...?
Лещата мудрої покори ...
Лежкий та обважнілий сум
Лахманних мрій, дражливих дум
Необіцяючі повтори...
І відчайдушне поринання
У те мовчазне каяття,
Коли є наслідків знаття
Й причини райського вигнання...
Тортури совісті запеклі...
Та милість Божа..є і в пеклі...
Иллюстрация из Интернета.