Ліна Костенко.(р.н.1930). Гроза проходила десь поруч...
Гроза шумела у порога. То — молния, то гром гремел.
На Овруч, вдаль вела дорога, в лесах и травах до колен.
Кувшинки нежились в озёрах, был в ряске рай для карасей.
Черкнула молния по зелам*, и лес и травы пали все.
Над белым светом, светом белым накал спиралей над жнивьём.
Бежали тучи ошалело и спотыкались через гром.
Гроза покашливала грозно, но с ней мы были тет-а-тет.
А речка в берегах рогозных, челны скрывала в очерет**.
Перевод с украинского 21.07.14.
*зела,зелы - укр., диалектное - глаза, зрачки.
**очерет(укр) - камыш, тростник
* * *
Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім.
Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін.
Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі.
Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.
А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім.
Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.
Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.