http://www.stihi.ru/2014/08/12/2488
Душа моя, приемли высь,
В ней народись сквозь боли.
Дары готовы. Отзовись
На зовы светлой доли.
И не упорствуй в слепоте –
Так хорошо быть зрячим!
Увидеть милость в красоте
И в свете настоящем!
Иди, не бойся! Умостил
Господь в свой сад дорожки.
И цвет каштанов постелил,
Чтоб не набила ножки.
Оригинал
Ходи, душе моя, згори,
Народжуйся у болях -
Вже наготовані дари,
І пелюшки, і льолі!
Не опинайся в сліпоті -
Так гарно бути зрячим!
У світлі та у ліпоті
Всі милості побачить!
Не бійся йти! Господь вмостив
І вирівняв доріжки,
І цвіт каштановий встелив,
Щоб не сколола ніжки!
Иллюстрация из Интернета.