Ельміра Ашурбекова
О, жінко...
Жінко, дбанням твоїм і рахуби нема!
Дім твій — сито, турбот — мов дірок в ньому — тьма!
Скільки віршів в душі народилось твоїй,
Та й розсіялось — їх полічити дарма...
З-під пера не один міг злетіти рядок,
А застиг, як сливини незібраний дар...
Скільки злинуло вдаль буйнокрилих думок,
Як бджолиних роїв, що не вгледів бджоляр!
(авторизований переклад з табасаранської — Любов Цай)
за авторським підрядником:
http://www.stihi.ru/2014/09/14/10235