На конкурс
"Бюро переводов 8 - Лина Костенко - Жизнь идёт"
"ТМ Гуси-Лебеди" http://www.stihi.ru/2014/11/14/5282
Итоги: http://www.stihi.ru/2014/12/10/8450
А жизнь идёт без всяких корректур,
Порою разгоняясь до галопа,
И нет давно маркизы Помпадур,
Мир стал другим со времени потопа.
Не знаю я, что будет после нас,
И как ещё изменится природа.
Без устали летит за часом час,
А мы спешим, не ведая исхода.
Останутся поступки и слова,
Но неизбежно мы пройдём, как тени,
Лишь только б глаз небесных синева,
Как прежде, землю видела в цветенье.
Чтоб этот лес не вымер, словно тур,
Чтоб не угасло слово в гонке буден.
А жизнь идёт без всяких корректур,
И как напишешь, так оно и будет.
Не бойся, что строка утратит суть.
Прозреть не бойся, раскрывая веки.
Не бойся правды, пусть и горек путь,
Не бойся грусти, льющейся как реки.
Но бойся чью-то душу обмануть —
Обман твой не искупится вовеки.
Перевод с украинского
Лiна Костенко
* * *
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, — час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, — пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш — то уже навіки.