Ліна Костенко.(р.н.1930). Стоїть у ружах золота колиска…
В цветущих ружах* зыбка золотая,
сквозь синь ресниц изба глядит на свет.
Мир не понять вблизи и с расстоянья.
Начало есть. А слова ещё нет.
Чудесен дым, изба, за ней дуброва.
И все пока-что без имён живут.
И тучки, не привязанные к слову,
а просто так — плывут себе, плывут.
И каждый пальчик сам себе Бетховен.
И мир хорош, он безусловно мой!
И каждый солнца луч — как зачарован.
Ещё нет слов, поэзия — со мной.
*ружа — (ботанич) роза
Перевод с украинского 22.11.14.
Стоїть у ружах золота колиска…
Стоїть у ружах золота колиска.
Блакитні вії хата підніма.
Світ незбагненний здалеку і зблизька.
Початок є. А слова ще нема.
Ще дивен дим, і хата ще казкова,
і ще ніяк нічого ще не звуть.
І хмари, не прив’язані до слова,
от просто так — пливуть собі й пливуть.
Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.
Ще все на світі гарне і моє.
І світить сонце оком загадковим.
Ще слів нема. Поезія вже є.