http://www.stihi.ru/2014/01/20/9323
Бузок
Гита-Дубравка
Вечірнім гостем дощ прийшов на ганок,
Потупцював, непроханий, вночі.
А двері так і не відкрились. Ранок.
І дощ заснув в бузковому плачі.
Ох, не його учора я чекала,
Щомиті віглядаючи в вікно,
Бузку з дощем пахучим наламала -
Тобі. Але тепер вже все одно.
Ти не прийшов. Забув, а чи не знав,
А чи себе винити — боязку,
Слова, що їх сказати не посміла.
Немов дитя, в колисці синіх трав
Вдихаю рясність свіжого бузку.
В очах роса, та плакати - несила.
* * *
Вольный перевод
- - - - - - - -
Вечерним гостем - дождик на крыльцо,
Пришел непрошеный, помаялся в ночИ.
Дверь не открыли. Ранний луч в лицо...
В сирени дождь уснул... Печаль, молчи!..
Ох, не его вчера, тебя, в томленьи, ждАла
И каждый миг глядела в темное окно,
Сирени с дождиком пахучим наломала -
Тебе, любимый, но теперь уж все равно...
Ты не пришел. Забыл, что я трусиха,
Я как ребенок, что под птичье пенье,
Как в колыбели, в травах росных на лугу...
Мне б прокричать!!! Но шепот — тихо-тихо...
Вдыхаю аромат хмельной сирени,
В глазах роса, но плакать не могу...
10.12.14г.