Как больно… И уже разверзлась бездна.
Распаханы границы – посмотри.
Погибло сколько тысяч? Неизвестно.
О чём поют сегодня кобзари?
Я плакать не умею, ненавижу.
Как душно, власть, под тяжестью твоей!
Я помню всё и говорю – что вижу.
Так слушай! А не нравится – убей!
Мне не простит молчания Всевышний.
Вам по душе Европа? – вот она!
Война людей глотает, словно вишни.
Зачем она? И с кем идёт война?
Перевод с украинского
Анатолій Мироненко
Слухай або вбий
http://www.stihi.ru/2015/02/05/4570
Он як щемить… і поруч вже безодня.
Всі межі розорали плугарі…
Вже котра тисяча загинула. Га, сотня?
Про що співають зараз кобзарі?
Ні, я не плачу – лицарі не плачуть!
Під ребра тисне, владо, подих твій.
Я пам’ятаю все, бо я це бачив,
Тож слухай! Не бажаєш? Значить – вбий!
А поки я живий – мовчати грішно!
Ось вам така Європа – ось вона!
Людей війна ковтає, як ті вишні.
Чия вона й навіщо ця війна?