У розквіті своїх найкращих літ
Серед буяння різних бід і лих
Герої полишають білий світ,
Бо цей дірявий човен - не для них.
Землі земне віддавши до кінця
Та сумніву спокусу "А що, як...",
Щоночі в небі їх горять серця
І кожен вогник - застороги знак
Розгубленим (чи "згубленим"?) в пітьмі.
А ми? Від каяття до каяття
Все повземо глухі, сліпі, німі
Навпомацки по зорях в майбуття.
-------------------------------------------------
Щиро вдячний товаришу-росіянину Віталію Карпову за переклад цього роздуму.
А мы? Пер с укр
Виталий Карпов
В своём расцвете самых лучших лет
Средь буйных бедствий, горя, дней лихих
Герои покидают белый свет, —
Тот чёлн дырявый, дряхлый – не для них.
Отдав земле земное до конца
Соблазнами словес «ах, если бы»,
Всю ночь на небе их горят сердца
И каждый огонёк – как знак беды
Растерянным (потерянным?) во тьме.
А мы? Увы, средь покаянья слёз
Ползём, слепцы глухие, в суете
В грядущее на ощупь среди звёзд.
http://www.stihi.ru/2015/06/26/4659
---------------------------------------------------
Приємною несподіванкою стало долучення до нашої інтернаціональної суто-пацанячої компашки гарненької жіночки і за сумісництвом ще й неабиякого поета зі Слобідської України - Охтирської "соколихи" Наталії Сафонової!
А мы?
Наталья Сафонова 3
Перевод с украинского
Едва успев отметить свой расцвет,
Средь буйства всевозможных бед и лих
Герои покидают белый свет.
Худая лодка эта - не для них.
Воздав земле земное до конца
И призрачность сомнительных "А вдруг...",
В полночном небе светят их сердца,
(Как маяки сигнальные вокруг)
Сконфуженным, пропавшим в царстве тьмы.
А мы? Покаясь и поправ табу,
Плетёмся глухи, слепы и немы
В грядущее по звёздам, наобум.
http://www.stihi.ru/2016/02/13/4758