Олександр Бобошко.(1971)Поговоріть зі мною, небеса
Со мной поговорите, небеса,
Обильным ливнем шелестя в весенней зелени.
Впитаю ваше Слово, будто сад
Иль яровые, брошенные в землю.
Вас долго не было и пряталось тепло.
Ни оттепели. У зимы во власти
Я видел сквозь оконное стекло:
Хлеба скрывала вьюга от ненастья.
В меня вдыхает силу ваша синь.
Высокие! Я вам не раб, а сын,
Хоть не всегда я выдержан и вежлив.
Простите мне былой тяжёлый грех,
Услышьте голос мой сквозь гром и смех,
Меня на исповедь впишите в списки прежде.
Перевод с украинского 25.11.15.
* * *
Поговоріть зі мною, небеса,
Зашелестівши зливою по зелені.
Всотаю ваше Слово, наче сад
Чи ярі зерна, зронені у землю.
Поговоріть... Вас довго не було.
За цілу зиму – жодної відлиги.
Я бачив крізь тонке віконне скло:
Хліба ховала віхола від лиха.
Вдихає в мене силу ваша синь.
Високі! Я не раб ваш, радше син,
Хоча й не завжди стриманий та чемний.
Простіть мені тяжкий минулий гріх,
Почуйте голос мій крізь власний грім,
На сповідь запишіть мене у чергу.