Гойдає вітер поволі долю,
На волошковім зустрілись полі,
Зустрілись очі тай розійшлися,
Там долі наші переплелися.
Переплелися тай обвінчались
Весільне свято, гості зібрались,
Бокали повні. Гірко! Кричали.
Всі нареченим щастя бажали.
Волошки в полі мов твої очі,
Зі мною поряд з ранку до ночі,
Щоб не робив я, весь час сміються,
Завжди веселі, до чвар вдаються.
Волошки в полі – небесне диво,
З тобою будем завжди щасливі,
Розквітнуть квіти, з’являться діти,
З тобою будем пестить, любити.
Гойдає вітер поволі долю,
Я вдячний долі за зустріч в полі,
За очі сині, за волошкові,
За щастя жити завжди в любові.