Метушня звідси: http://www.stihi.ru/2016/01/25/2603
Від комашні, що вже зігрілась,
до заклопотаних мурах,
до кошенят, що в кігітках
тримають пасма від Світила,
і розмотався весь клубок –
нитки заплутані жовтіють
поміж травички, і жаріє
чистяк квітками...
Гріє бок
на лавці сивий дід-сусіда,
а руки сперлись на ціпок,
а поряд – голубів танок,
а баба кличе діда снідать...
Злетіли з гілки горобці –
скубуться за сіреньку любку –
на ясені чекає шлюбу...
За щастя – пір'я і рубці...
Усі – від мала до велика –
весну стрічають, що столика...
6.04.16
Перевод Татьяны Кузнецовой4:
От мошкары, что закружилась,
До муравьев и до котят,
Что держат в остреньких когтях
Все нити-пряди от Светила,
Разматывая весь клубок...
А нити меж травинок тлеют,
Не только светят, но и греют,
Цветёт чистяк...
И греет бок
На лавке дед-сосед седой,
На палку опершись руками.
Колдует бабка над едой,
А рядом - голуби кругами...
Вот воробьи с ветвей взлетели -
За милку серенькую драка.
Знать, дело к свадьбе, забияка,
За счастье и рубцы, и перья...
Все - от мала и до велика -
Весну встречают, что столика...