душа і тіло –
ніч і місто
не гріх
піти
чи пересісти
не в силах
втому перейти
у тиші гострені кути
тримають в голоді легені
і кров
у подиху шаленім
змиває сутінками сни
рожевими росли вони
і пахнули дощем в пустелі
без них
для мене небо –
стеля
а вікна –
очі порожнеч
душа і слово
щит і меч
думками глипаю
у себе
там сто галактик
просять неба
а віти літ –
весни
12 Липня, 2016