http://www.stihi.ru/2016/04/27/4765
Оригинал:
Повір, коханий , так Тебе люблю,
Як сонечко після снігів травичка !
То не облуда , не буденна звичка ,
Котрі давно в колишньому топлю...
На ранок , ревно півні будять люд
Заливчастим : "Ку-ка-рі -ку !" в окрузі,
А я - чапію на рожевій смузі
І ніжності солодкі в простір ллю...
Мій Зверхнику !* Якби тепер не Ти ,
На порох вмить мої би стерлись мрії !
А так - ховаю усмішку під вії,
Благаючи душевної цноти...
Про долю не питаю у свічада -
В Твоїх руках - сконання і початок...
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Поверь, любимый: так Тебя люблю,
Как травушка, стряхнувшая снежинки.
То не притворство, не игры ужимки:
Я в прошлом всё подобное топлю.
А петухи с рассветом будят люд
Заливистым «Ку-ка-ре-ку!» в округе,
И застываю в розоватом круге,
И нежности в простор открытый лью…
Всевышний мой! Когда б теперь не Ты,
Мечтам моим с Тобою бы не слиться!
А так – улыбку прячу под ресницы,
Моля души не трогать чистоты…
Нет для беседы с зеркалом причины:
В Твоих руках – начало и кончина…
14.07.2016