світла чистого криниця
моря зір
глибина
ніч блукає по зіницях
гасне зір
де вона
де вона
дороги колом
забивай
забувай
невесна
думками голо
згуби рай
трин-трава
перейшла біда пороги
неба цвіль
чужина
і вирує до знемоги
в серці біль
бо війна
бо війна
голодна й хвора
пекла жар
раю гам
тиша сколота від горя
краю жаль
не віддам
не віддам свитину в зорі
і доріг
де ходив
по душі моїй прозорій
промінь збіг
молодий
дня опала
позолото
ти церквиць
не коси
йде не злива
я
на дотик
з громовиць
і сльози
22 Жовтня, 2016