Ліна Костенко.(нар.1930)Вдень ще літо, а надвечір - осінь.
В полдень - лето, а под вечер - осень.
В склепе ночи смертный одр тепла.
Выйдут в утро яблони, как лоси,
растопырив сучья-дыбалА.
Пейте воду, пока льдом не стала.
Лоси, лоси, жуйте всласть траву.
Думы так печаль прополоскала,
что, как сад под ливнями живу.
Ой, живу, вполголоса, вполсилы.
Счастья жду. К концу какого дня?
Сколько с меня цвета обтрусили...
Сколько яблок продали с меня!..
С украинского 05.01.16.
* * *
Вдень ще літо, а надвечір - осінь.
В склепі ночі похорон тепла.
Вийдуть в ранок яблуні, як лосі,
розсохаті роги дибала.
Пийте воду, поки ще ласкава.
Лосі, лосі, жумрайте траву.
Так думки печаль прополоскала,
що, як сад під зливою, живу.
Ой, живу, впівголосу, впівсили.
Відкладаю щастя - на коли?
Скільки цвіту з мене обтрусили...
Скільки яблук з мене продали!..