http://www.stihi.ru/2017/07/31/6710
За угол скрылся месяц жаркий –
Июль мой, вспыхнув, словно факел…
Уже и август у порога…
А я всё славлю, славлю Бога! –
Так воспевает Бога пташка -
Что забываешь крест свой тяжкий…
А ласточки услышишь соло -
И всё покажется весёлым!
В кувшин водички я добавлю
Букет рудбекии поставлю,
Сверкающей июльским солнцем,
Что пламенеет за оконцем…
Уходит лето… и отныне
Нам августа прискучат ливни
И первых холодов порывы…
Грустны осенние мотивы.
Да Громовержца дальний рокот…
Я древо обниму... В том проку -
Что страхов и в помине нету,
Лукаво улыбаюсь лету…
О, как пьянит июля ложе! -
Я в нём с Тобой, родной мой Боже!
Оригинал
Гайнув за ріг спекотний липень -
Згорів яскравим смолоскипом ...
Прибився серпень до порога ...
А я - все славлю й славлю Бога! –
Так славить ніжно рання пташка ,
Що забуваєш хрест свій важкий ...
Ще й ті хрести, що зриш навколо ,
Як ластів'яче вчуєш соло!
І ллєш дрімотну воду в глеки,
І мостиш квіточки рудбекій -
Блискучих *, як липневе Сонце,
Що пломеніє за віконцем ...
Збігає літо ... - томить втеча ...
Небавом - перша холоднеча ...
І осені сумні мотиви
В передостанні серпня зливи ...
Та Громовержця - дальні реви ...
А поки - обіймаюсь з древом,
Щоб страхи й стреси не лякали, -
Всміхаюсь літечку лукаво –
О, як п'янить липневе ложе! –
Я в нім з Тобою, рідний Боже!
Иллюстрация из Интернета.